- самоціль
- [са/моц’і/л']
-л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
самоціль
Смотреть что такое "самоціль" в других словарях:
самоціль — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самоцільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самоцінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самоцінність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самоцільний — а, е. Який є самоціллю … Український тлумачний словник
самоцінний — а, е. Якому властива самоцінність … Український тлумачний словник
самоціль — і, ж. Те, що саме по собі є метою, а не засобом для досягнення чого небудь іншого … Український тлумачний словник
самоцільність — ності, ж. Обмеженість власною, вузькою метою … Український тлумачний словник
самоцінність — ності, ж. Власна, що не залежить ні від чого, цінність … Український тлумачний словник
самоцель — самоц ель, и … Русский орфографический словарь
